Переведення працівників на роботу за строковим трудовим договором

Трудові договори на визначений строк або на час виконання певної роботи можуть укладатисялише у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавством.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 p. вказується, що при укладенні трудового договору на певний строк цей строк встановлюється угодою сторін і може визначатися не тільки конкретним періодом, але також і настанням певної події, наприклад, повернення на роботу робітниці з відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною; працівника, який звільнився з роботи в зв’язку із призовом на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу. Строковий трудовий договір може укладатися для заміни тимчасово відсутнього працівника.

Різновидом строкових трудових договорів є також контракт. Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, встановлюються угодою сторін.

Згідно зі ст. 24 КЗпПУ при укладенні контракту є обов’язковим додержання письмової форми.

Сфера застосування контракту визначається законами України.
Таким чином, прийняття на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином може здійснюватись у випадках, прямо передбачених законами.

Законодавством дозволяється укладення контракту з педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками.

Питання щодо порядку укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників регулюється, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170 “Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору”, наказом Міністерства праці України від 15 квітня 1994 р. № 23 “Про затвердження Типової форми контракту з працівником”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1994 р. за № 84/293.

Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для проявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.

Умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною у письмовій формі.

Варто памятати, що переведення працівників, прийнятих на умовах безстрокового трудового договору, на роботу за строковим трудовим договором, у тому числі на «контрактній основі», за законодавством може бути здійснене лише за наявності згоди працівника.

Напишіть відгук