Грошова компенсація при звільненні працівника

Статтею 11 Закону України «Про відпустки» забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці. Проте, не зважаючи на заборону, встановлену вищевказаною статтею, на практиці непоодинокими є випадки ненадання працівникам щорічних відпусток протягом 3 – 5 та більше років.

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (у т.ч. і за 2, 3, 4 чи більше років), він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.

До щорічних відповідно до ст.4 Закону України “Про відпустки” відносяться:

–      основна відпустка (ст. 6 Закону) ;

–      додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону) ;

–      додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону);

–      інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Напишіть відгук